вложити

ВЛОЖИ́ТИ¹ (УЛОЖИ́ТИ), вложу́, вло́жиш, док., перех., рідко. Те саме, що вкла́сти¹.

Дядько мій брав колись у п. Франка [книжки] і казав мені вложити до скрині (Л. Укр., V, 1956, 178);

Тухольці вложили найбільше праці в те діло [пробивання проходу в горах], тож гордилися ним, як своїм (Фр., VI, 1951, 23);

— Щось сотень п’ять уложив він у його [завод] (Мирний, І, 1954, 222).

ВЛОЖИ́ТИ² див. уложити¹.

Значення в інших словниках

1. вложити — вложи́ти 1 дієслово доконаного виду зробити внесок рідко вложи́ти 2 дієслово доконаного виду укласти  Орфографічний словник української мови
2. вложити — I (уложити), вложу, вложиш, док., перех., рідко. Те саме, що вкласти I. II див. уложити I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вложити — ВЛОЖИ́ТИ¹ (УЛОЖИ́ТИ), вложу́, вло́жиш, док., що, у що, рідко. Те саме, що вкла́сти¹. Дядько мій брав колись [книжки] у п. Франка і казав мені вложити до скрині (Леся Українка); Тухольці вложили найбільше праці в те діло [пробивання проходу в горах]...  Словник української мови у 20 томах
4. вложити — вложи́ти вул. зрадити (м)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. вложити — ВКЛАДА́ТИ (УКЛАДА́ТИ) (класти всередину чого-небудь, у що-небудь), ВСУВА́ТИ (УСУВА́ТИ), ВСО́ВУВАТИ (УСО́ВУВАТИ), ЗАСО́ВУВАТИ (ЗАСУВА́ТИ) (сунучи); ВПИХА́ТИ (УПИХА́ТИ), ЗАПИХА́ТИ, ВТИСКА́ТИ (УТИСКА́ТИ), ВТИ́СКУВАТИ (УТИ́СКУВАТИ), БГА́ТИ...  Словник синонімів української мови