вложити

вложи́ти

I (уложити), вложу, вложиш, док., перех., рідко.

Те саме, що вкласти I.

II див. уложити I.

Значення в інших словниках

1. вложити — вложи́ти 1 дієслово доконаного виду зробити внесок рідко вложи́ти 2 дієслово доконаного виду укласти  Орфографічний словник української мови
2. вложити — ВЛОЖИ́ТИ¹ (УЛОЖИ́ТИ), вложу́, вло́жиш, док., що, у що, рідко. Те саме, що вкла́сти¹. Дядько мій брав колись [книжки] у п. Франка і казав мені вложити до скрині (Леся Українка); Тухольці вложили найбільше праці в те діло [пробивання проходу в горах]...  Словник української мови у 20 томах
3. вложити — вложи́ти вул. зрадити (м)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. вложити — ВКЛАДА́ТИ (УКЛАДА́ТИ) (класти всередину чого-небудь, у що-небудь), ВСУВА́ТИ (УСУВА́ТИ), ВСО́ВУВАТИ (УСО́ВУВАТИ), ЗАСО́ВУВАТИ (ЗАСУВА́ТИ) (сунучи); ВПИХА́ТИ (УПИХА́ТИ), ЗАПИХА́ТИ, ВТИСКА́ТИ (УТИСКА́ТИ), ВТИ́СКУВАТИ (УТИ́СКУВАТИ), БГА́ТИ...  Словник синонімів української мови
5. вложити — ВЛОЖИ́ТИ¹ (УЛОЖИ́ТИ), вложу́, вло́жиш, док., перех., рідко. Те саме, що вкла́сти¹. Дядько мій брав колись у п. Франка [книжки] і казав мені вложити до скрині (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах