влюбити

ВЛЮБИ́ТИ, ВЛЮБИ́ТИСЯ, ВЛЮ́БЛИВИЙ, ВЛЮ́БЛИВІСТЬ, ВЛЮБЛЯ́ТИ, ВЛЮБЛЯ́ТИСЯ, ВЛЯГА́ННЯ, ВЛЯГА́ТИ, ВЛЯГА́ТИСЯ, ВЛЯГТИ́СЯ, ВЛЯ́ПАТИ, ВЛЯ́ПАТИСЯ див. улюби́ти, улюби́тися і т. д.

Значення в інших словниках

1. влюбити — влюби́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. влюбити — влюбитися, влюбливий, влюбливість, влюбляти, влюблятися, влягання, влягати, влягатися, влягтися, вляпати, вляпатися див. улюбити, улюбитися і т. д.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. влюбити — ВЛЮБИ́ТИ див. улюбля́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. влюбити — КОХА́ТИ кого (почувати, виявляти глибоку сердечну прихильність до особи іншої статі), ЛЮБИ́ТИ, УЛЮБЛЯ́ТИ (ВЛЮБЛЯ́ТИ) розм., НА́ВИДІТИ діал.; УМИРА́ТИ (ВМИРА́ТИ) за ким, розм., ПРОПАДА́ТИ за ким, розм. (дуже сильно); СО́ХНУТИ за ким, розм. (страждаючи).  Словник синонімів української мови