влучність
ВЛУ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до влу́чний.
Кидається воїн вперед з удесятеро більшою снагою, й тоді особливої влучності набувають його удари по ворогові (Довж., І, 1958, 294);
Великою змістовністю і влучністю спостережень відзначаються міркування Франка про відмінність сатири Щедріна від сатири Гоголя (Рад. літ-во, 3, 1957, 43).
Словник української мови (СУМ-11)