влучність
ВЛУ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до влу́чний.
Кидається воїн вперед з удесятеро більшою снагою, й тоді особливої влучності набувають його удари по ворогові (Довж., І, 1958, 294);
Великою змістовністю і влучністю спостережень відзначаються міркування Франка про відмінність сатири Щедріна від сатири Гоголя (Рад. літ-во, 3, 1957, 43).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- влучність — влу́чність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- влучність — -ності, ж. Абстр. ім. до влучний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- влучність — ВЛУ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до влу́чний. Кидається воїн вперед з удесятеро більшою снагою, й тоді особливої влучності набувають його удари по ворогові (О. Довженко); Кожен прагнув повторити влучність ротмістра (Д. Словник української мови у 20 томах
- влучність — Влу́чність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)