влучність

ВЛУ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до влу́чний.

Кидається воїн вперед з удесятеро більшою снагою, й тоді особливої влучності набувають його удари по ворогові (Довж., І, 1958, 294);

Великою змістовністю і влучністю спостережень відзначаються міркування Франка про відмінність сатири Щедріна від сатири Гоголя (Рад. літ-во, 3, 1957, 43).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. влучність — влу́чність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. влучність — -ності, ж. Абстр. ім. до влучний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. влучність — ВЛУ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до влу́чний. Кидається воїн вперед з удесятеро більшою снагою, й тоді особливої влучності набувають його удари по ворогові (О. Довженко); Кожен прагнув повторити влучність ротмістра (Д. Словник української мови у 20 томах
  4. влучність — Влу́чність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)