1. Словник української мови у 20 томах

влучність

ВЛУ́ЧНІСТЬ, ності, ж.

Абстр. ім. до влу́чний.

Кидається воїн вперед з удесятеро більшою снагою, й тоді особливої влучності набувають його удари по ворогові (О. Довженко);

Кожен прагнув повторити влучність ротмістра (Д. Білий);

Хіба не віє гумором, сонцебризним сміхом і разом з тим влучністю характеристик від таких козацьких наймень: Тишко Наливайченко, Трохим Міняйленко, Іван Привезюн, Павло Безштанько, Петро Сало, Васько Сметана? (з наук. літ.);

Саме фразеологізмам притаманні влучність характеристики, відчутна оцінна функція (з наук.-попул. літ.);

Точність стилю, влучність сценічного малюнку ролі – необхідна умова для співачки (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. влучність — влу́чність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. влучність — -ності, ж. Абстр. ім. до влучний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. влучність — Влу́чність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. влучність — ВЛУ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до влу́чний. Кидається воїн вперед з удесятеро більшою снагою, й тоді особливої влучності набувають його удари по ворогові (Довж. Словник української мови в 11 томах