влучно

ВЛУ́ЧНО. Присл. до влу́чний.

Підпаски подолані відступають і здалека кидають грудками та паліччям, не дуже влучно (Л. Укр., II, 1951, 207);

Виславлялась [висловлювалась] коректно, а що найкраще і в жінок рідко — завше коротко і влучно (Коб., III, 1956, 160).

Значення в інших словниках

1. влучно — влу́чно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. влучно — пр., (стріляти) точно, цілко; (сказати) до діла, до речі, чітко, вправно, ід. як в око вліпити.  Словник синонімів Караванського
3. влучно — Присл. до влучний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. влучно — ВЛУ́ЧНО. Присл. до влу́чний. Підпаски подолані відступають і здалека кидають грудками та паліччям, не дуже влучно (Леся Українка); Висловлялась [висловлювалась] коректно, а що найкраще і в жінок рідко – завше коротко і влучно (О.  Словник української мови у 20 томах
5. влучно — див. улад  Словник синонімів Вусика
6. влучно — Влу́чно, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)