влізливий
ВЛІ́ЗЛИВИЙ (УЛІ́ЗЛИВИЙ), а, е.
1. Який любить скрізь влізти, настирливо скрізь лізе.
Але була одна білоголова вівця, та така влізлива, що жодній сіянці не дарувала (Стеф., Вибр., 1945, 57);
В недобудованій, на дві половини, хаті Тодоха вже сидів улізливий комірник Мирон Шавула, який завжди першим у селі дізнавався про родини й вмерлини, щастя і горе (Стельмах, Правда.., 1961, 266).
2. Уїдливий, набридливий.
В її роздражненім умі засіла тота догадка, мов влізлива оса, і знов почала вона мучитись і тривожитись (Фр., V, 1951, 395);
Іван стоїть посеред кімнати.. Йому не виходить з голови влізлива думка, що тут уже край його мріям, край його замислам (Круш., Буденний хліб.., 1960, 100).
Словник української мови (СУМ-11)