влізливий

ВЛІ́ЗЛИВИЙ (УЛІ́ЗЛИВИЙ), а, е.

1. Який любить скрізь влізти, настирливо скрізь лізе.

Але була одна білоголова вівця, та така влізлива, що жодній сіянці не дарувала (Стеф., Вибр., 1945, 57);

В недобудованій, на дві половини, хаті Тодоха вже сидів улізливий комірник Мирон Шавула, який завжди першим у селі дізнавався про родини й вмерлини, щастя і горе (Стельмах, Правда.., 1961, 266).

2. Уїдливий, набридливий.

В її роздражненім умі засіла тота догадка, мов влізлива оса, і знов почала вона мучитись і тривожитись (Фр., V, 1951, 395);

Іван стоїть посеред кімнати.. Йому не виходить з голови влізлива думка, що тут уже край його мріям, край його замислам (Круш., Буденний хліб.., 1960, 100).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. влізливий — влі́зливий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. влізливий — (улізливий), -а, -е. 1》 Який любить скрізь влізти, настирливо скрізь лізе. 2》 Уїдливий, набридливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. влізливий — ВЛІ́ЗЛИВИЙ (УЛІ́ЗЛИВИЙ), а, е. 1. Який любить скрізь влізти, настирливо скрізь лізе. Була одна білоголова вівця, та така влізлива, що жодній сіянці не дарувала (В. Словник української мови у 20 томах
  4. влізливий — Влізливий, як вош. Дуже докучливий. Влізливий, як свиня. Те саме значіння. Всюди пхає своє рило. Те саме значіння. Всюди пхає свої три грейцарі. Те саме значіння, ґрейцар — здаткова монета. Де непосій, там і вродиться. Де його не треба, там він перший. Приповідки або українсько-народня філософія
  5. влізливий — див. нав'язливий; підлабузник Словник синонімів Вусика
  6. влізливий — НАВ'Я́ЗЛИВИЙ (про людей, рідше тварин — який викликає роздратування своїм частим звертанням, вимогою уваги до себе і т. ін.; перев. Словник синонімів української мови