вміщення —
вмі́щення іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
вміщення —
(уміщення), -я, с. Дія за знач. вмістити 2).
Великий тлумачний словник сучасної мови
вміщення —
ВМІ́ЩЕННЯ (УМІ́ЩЕННЯ), я, с. Дія за знач. вмісти́ти 2. Він писав новели і присилав на фронт для вміщення в газеті чи видання листівками (М.
Словник української мови у 20 томах