вміщення

вмі́щення

(уміщення), -я, с.

Дія за знач. вмістити 2).

Значення в інших словниках

1. вміщення — вмі́щення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. вміщення — ВМІ́ЩЕННЯ (УМІ́ЩЕННЯ), я, с. Дія за знач. вмісти́ти 2. Він писав новели і присилав на фронт для вміщення в газеті чи видання листівками (М.  Словник української мови у 20 томах
3. вміщення — ВМІ́ЩЕННЯ, я, с. Дія за знач. вмісти́ти 2.  Словник української мови в 11 томах