внаджуватися
ВНА́ДЖУВАТИСЯ (УНА́ДЖУВАТИСЯ), уюся, уєшся, недок., ВНА́ДИТИСЯ (УНА́ДИТИСЯ), джуся, дишся, док., куди. Призвичаюватися часто ходити, заходити, залітати і т. ін. куди-небудь.
Весна означала тут.. війну з квочками, що унаджувалися з малими в город (Вільде, Сестри.., 1958, 11);
— Внадився оце до моїх дочок якийсь ляшок, — ходить та й ходить, трохи не щодня (Н.-Лев., І, 1956, 122);
— Колись до мого сусіди унадився пугач (Шиян, Гроза.., 1956, 31).
Словник української мови (СУМ-11)