1. Словник української мови в 11 томах

внаджуватися

ВНА́ДЖУВАТИСЯ (УНА́ДЖУВАТИСЯ), уюся, уєшся, недок., ВНА́ДИТИСЯ (УНА́ДИТИСЯ), джуся, дишся, док., куди. Призвичаюватися часто ходити, заходити, залітати і т. ін. куди-небудь.

Весна означала тут.. війну з квочками, що унаджувалися з малими в город (Вільде, Сестри.., 1958, 11);

— Внадився оце до моїх дочок якийсь ляшок, — ходить та й ходить, трохи не щодня (Н.-Лев., І, 1956, 122);

— Колись до мого сусіди унадився пугач (Шиян, Гроза.., 1956, 31).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. внаджуватися — вна́джуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. внаджуватися — (до кого, непрохано) ВЧАЩАТИ; док. УНАДИТИСЯ, занадитися; п! ВІДВІДУВАТИ. Словник синонімів Караванського
  3. внаджуватися — (унаджуватися), -уюся, -уєшся, недок., внадитися (унадитися), -джуся, -дишся, док., куди. Призвичаюватися часто ходити, заходити, залітати і т. ін. куди-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. внаджуватися — ВНА́ДЖУВАТИСЯ (УНА́ДЖУВАТИСЯ), уюся, уєшся, недок., ВНА́ДИТИСЯ (УНА́ДИТИСЯ), джуся, дишся, док. Призвичаюватися часто ходити, заходити, залітати і т. ін. кудись. Весна означала тут .. Словник української мови у 20 томах