1. Словник української мови у 20 томах

внаджуватися

ВНА́ДЖУВАТИСЯ (УНА́ДЖУВАТИСЯ), уюся, уєшся, недок., ВНА́ДИТИСЯ (УНА́ДИТИСЯ), джуся, дишся, док.

Призвичаюватися часто ходити, заходити, залітати і т. ін. кудись.

Весна означала тут .. війну з квочками, що унаджувалися з малими в город (Ірина Вільде);

– Внадився оце до моїх дочок якийсь ляшок, – ходить та й ходить, трохи не щодня (І. Нечуй-Левицький);

– Колись до мого сусіди унадився пугач (А. Шиян);

Зухвала крадіжка викликала неабиякий резонанс серед місцевих жителів. Стурбований був і сільський голова, адже злодії можуть внадитися сюди ще не раз (з газ.);

* Образно. Уже тиждень чи й більше як він [дощ] унадився і плющить безперестанку (М. Олійник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. внаджуватися — вна́джуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. внаджуватися — (до кого, непрохано) ВЧАЩАТИ; док. УНАДИТИСЯ, занадитися; п! ВІДВІДУВАТИ. Словник синонімів Караванського
  3. внаджуватися — (унаджуватися), -уюся, -уєшся, недок., внадитися (унадитися), -джуся, -дишся, док., куди. Призвичаюватися часто ходити, заходити, залітати і т. ін. куди-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. внаджуватися — ВНА́ДЖУВАТИСЯ (УНА́ДЖУВАТИСЯ), уюся, уєшся, недок., ВНА́ДИТИСЯ (УНА́ДИТИСЯ), джуся, дишся, док., куди. Призвичаюватися часто ходити, заходити, залітати і т. ін. куди-небудь. Весна означала тут.. Словник української мови в 11 томах