вноситися
ВНО́СИТИСЯ (УНО́СИТИСЯ), иться, недок., ВНЕСТИ́СЯ (УНЕСТИ́СЯ), внесе́ться, док.
1. кому і без додатка. Внаслідок довгого несення ставати важким; втомлювати вагою кого-небудь.
— Та й унісся мені цей мішок, — відпочину лиш трішки (Сл. Гр.).
2. тільки недок. Пас. до вно́сити.
Зростає культура колгоспного землеробства. Більше вноситься в грунт місцевих і мінеральних добрив (Рад. Укр., 23.VIІІ 1954, 2);
Не вносяться в списки виборців особи, позбавлені виборчих прав по суду (Полож. про вибори.., 1946, 4).
Словник української мови (СУМ-11)