вночі
ВНОЧІ́ (УНОЧІ́), присл. Нічною порою, у нічний час.
Бачить так, як та сова уночі (Номис, 1864, № 6841);
Чому не спиш ти уночі, Моя голубко сизокрила? (Шевч., І, 1951, 386);
Вночі хороший дощ ясний Послав нам щедру благостиню (Рильський, І, 1956, 324).
Ні вдень, ні вночі́ див. вдень.
Словник української мови (СУМ-11)