вовкулак
ВОВКУЛА́К, а, ч. Те саме, що вовкула́ка 2.
Розкажи, як за горою Сонечко сідає,.. Як у полі на могилі Вовкулак ночує (Шевч., II, 1953, 8);
— Люди справді мають її [Оришку] за відьму, хоч вона така відьма, як я вовкулак (Мирний, III, 1954, 312).
Словник української мови (СУМ-11)