водичка

ВОДИ́ЧКА, и, ж. Пестл. до вода́ 1.

Пустуючи, дурне Ягня Само забилося до річки — Напитися водички (Гл., Вибр., 1957, 70);

Гомонить, шумить водичка. То наш Тікич грає (Ус., На.. берегах, 1951, 52).

Значення в інших словниках

1. водичка — води́чка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. водичка — -и, ж. Пестл. до вода 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. водичка — ВОДИ́ЧКА, и, ж. Пестл. до вода́ 1. Пустуючи, дурне Ягня Само забилося до річки – Напитися водички (Л. Глібов); Це вже не подобалось Євграфові Фірсовичу .. І цукру дали зовсім мало – він звик пити солодкий чай.  Словник української мови у 20 томах
4. водичка — (-и) ж.  Словник жарґонної лексики української мови
5. водичка — див. вода  Словник синонімів Вусика
6. водичка — Води́чка, -чки, -чці; -ди́чки, -ди́чок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. водичка — Водиця, -ці, водиченька, водичка, -ки ж. ум. отъ вода.  Словник української мови Грінченка