водограй
ВОДОГРА́Й, ю, ч. Те саме, що фонта́н.
У темряві та в винограднім листі Таємно плеще тихий водограй (Л. Укр., І, 1951, 70);
Яка радість стрибнути з розгону у воду, підняти водограй сліпучих бризок! (Донч., VI, 1957, 138);
Посеред двору красувався широкий бетонований басейн для купання з водограями по краях і невеликим помостом для стрибків (Руд., Вітер.., 1958, 173).
Словник української мови (СУМ-11)