водомий

ВОДОМИ́Й, ю, ч., рідко. Те саме, що водори́й.

Спустившись в яр, на дні якого у водомиї лежали присипані глиною два трупи опалайківців, Третяк скомандував зупинитись (Іщук, Вербівчани, 1961, 395).

Значення в інших словниках

1. водомий — водоми́й іменник чоловічого роду водорий рідко  Орфографічний словник української мови
2. водомий — -ю, ч., рідко. Те саме, що водорий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. водомий — ВОДОМИ́Й, ю, ч., рідко. Те саме, що водори́й. Павла знайшли на берестку над водомиєм (М. Циба).  Словник української мови у 20 томах
4. водомий — див. вир; яма  Словник синонімів Вусика
5. водомий — ВОДОРИ́Й (глибока яма, вимита потоком води), ВОДОМИ́Й. Прип'ять тут круто завертає, од лісу тікає в поля, у водориї на зламі завше водяться щуки, то й прозвали урочище Щучим (М.  Словник синонімів української мови
6. водомий — Водомий, -мия м. Рытвины, промоина.  Словник української мови Грінченка