возіння
ВОЗІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. вози́ти 1.
Курять дороги за півторатонками, тракторами-тягачами, безтарками, простими мажами: все повністю переключилося на возіння зерна до приймальних пунктів (Ю. Янов., II, 1954, 179);
Вибір механізмів для будівництва гребель визначається в основному дальністю возіння грунту, а також місцем можливого розташування кар’єрів (Довідник сіль. будівельника, 1956, 150).
Словник української мови (СУМ-11)