возій
ВОЗІ́Й, я́, ч. Той, хто возить, перевозить що-небудь.
— А ви веселіше повертайтеся, щоб дощ не перешкодив! — звернувся він до возіїв, які возили широкі труби і розкладали їх вздовж викопаного рівчака (Коп., Подарунок, 1956, 8);
Возій (шофер) здає зерно і два примірники накладної на склад комірникові колгоспу (Колг. енц., II, 1956, 129).
Словник української мови (СУМ-11)