1. Словник української мови в 11 томах

возій

ВОЗІ́Й, я́, ч. Той, хто возить, перевозить що-небудь.

— А ви веселіше повертайтеся, щоб дощ не перешкодив! — звернувся він до возіїв, які возили широкі труби і розкладали їх вздовж викопаного рівчака (Коп., Подарунок, 1956, 8);

Возій (шофер) здає зерно і два примірники накладної на склад комірникові колгоспу (Колг. енц., II, 1956, 129).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. возій — возі́й іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. возій — -я, ч. Той, хто возить, перевозить що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. возій — ВОЗІ́Й, я́, ч. Той, хто возить, перевозить що-небудь. – Чого став? Під'їжджай, під'їжджай! – накидається він [Ґудзик] на возія – парубка, що, балакаючи з дівчатами, підібрав віжки (В. Винниченко); – А ви веселіше повертайтеся, щоб дощ не перешкодив!... Словник української мови у 20 томах
  4. возій — див. візник Словник синонімів Вусика
  5. возій — Возій, -вія м. Возчикъ, работникъ, нанятый для перевозки хлѣба. Словник української мови Грінченка