1. Словник української мови у 20 томах

возій

ВОЗІ́Й, я́, ч.

Той, хто возить, перевозить що-небудь.

– Чого став? Під'їжджай, під'їжджай! – накидається він [Ґудзик] на возія – парубка, що, балакаючи з дівчатами, підібрав віжки (В. Винниченко);

– А ви веселіше повертайтеся, щоб дощ не перешкодив! – звернувся він до возіїв, які возили широкі труби і розкладали їх вздовж викопаного рівчака (О. Копиленко);

Торохтить підвода; возії збирають мертвих і відвозять у степ, спиняються недалеко від млина: там, в ямі, неглибоко прикидають землею (В. Барка);

Машини возять і возять снаряди .. І возії снарядів, оті мовчазні роботи війни, ще з більшою люттю кидаються вергати в кузов ящики (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. возій — возі́й іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. возій — -я, ч. Той, хто возить, перевозить що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. возій — див. візник Словник синонімів Вусика
  4. возій — ВОЗІ́Й, я́, ч. Той, хто возить, перевозить що-небудь. — А ви веселіше повертайтеся, щоб дощ не перешкодив! — звернувся він до возіїв, які возили широкі труби і розкладали їх вздовж викопаного рівчака (Коп. Словник української мови в 11 томах
  5. возій — Возій, -вія м. Возчикъ, работникъ, нанятый для перевозки хлѣба. Словник української мови Грінченка