1. Словник української мови у 20 томах

возіння

ВОЗІ́ННЯ, я, с.

1. Дія за знач. вози́ти 1.

Курять дороги за півторатонками, тракторами-тягачами, безтарками, простими мажами: все повністю переключилося на возіння зерна до приймальних пунктів (Ю. Яновський);

Вибір механізмів для будівництва гребель визначається в основному дальністю возіння ґрунту, а також місцем можливого розташування кар'єрів (з наук. літ.).

2. розм., рідко. Дія за знач. вози́тися 2.

Заважали мені спати брехання собак, якесь шемрання в соломі, возіння горобців у стрісі над головою (Ю. Мушкетик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. возіння — возі́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. возіння — -я, с. Дія за знач. возити 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. возіння — Во́ження і возі́ння, -нню, -нням від вози́ти возі́ння, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. возіння — ВОЗІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. вози́ти 1. Курять дороги за півторатонками, тракторами-тягачами, безтарками, простими мажами: все повністю переключилося на возіння зерна до приймальних пунктів (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах