Словник української мови в 11 томах

войовничо

ВОЙОВНИ́ЧО, присл. Те саме, що войовни́че.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. войовничо — войовни́чо прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. войовничо — присл. Те саме, що войовниче.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. войовничо — ВОЙОВНИ́ЧО, присл. Те саме, що войовни́че. Вони [очі] сміються одверто, піднято, войовничо. Вони нарешті зустрілися з ворогом, якого довго чекали (В. Винниченко); Чоловічок, якого звали Конрадом, встав і войовничо випнув груди (О.  Словник української мови у 20 томах