Словник української мови в 11 томах

волею-неволею

ВО́ЛЕЮ-НЕВО́ЛЕЮ, присл. Проти волі, вимушено.

Вернувся він додому, трохи не плачучи. Волею-неволею треба було за плуг братись (Мирний, II, 1954, 67).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. волею-неволею — во́лею-нево́лею прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. волею-неволею — присл. Без урахування бажання, вимушено.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. волею-неволею — ВО́ЛЕЮ-НЕВО́ЛЕЮ, присл. Проти власної волі, бажання; вимушено. Вернувся він додому, трохи не плачучи. Волею-неволею треба було за плуг братись (Панас Мирний); Волею-неволею реклама виховує товариство споживачів (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
  4. волею-неволею — див. мимоволі  Словник синонімів Вусика