ВОЛОДА́РСТВО, а, с., заст. Територія або нерухоме майно, що є чиєю-небудь власністю.
Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках
володарство —
волода́рство іменник середнього роду територія іст.
Орфографічний словник української мови
володарство —
-а, с., заст. Територія або нерухоме майно, що є чиєю-небудь власністю.
Великий тлумачний словник сучасної мови
володарство —
ВОЛО́ДА́РСТВО, а, с., заст. Територія або нерухоме майно, що є чиєю-небудь власністю. В те ж літо місяця сніжного в шостий день став Кір префектом Преторії Всходу, й не було рівного йому й володарству його (І. Білик); * Образно.
Словник української мови у 20 томах
володарство —
тридев’я́те (тридеся́те) ца́рство (рідше королі́вство), нар.-поет. Дуже далека країна, земля. В тридев’ятім славнім царстві, де колись був цар Горох, а тепер на господарстві мудрий пан, вельможний Ох (Леся Українка); У тридев’ятому царстві...
Фразеологічний словник української мови
володарство —
Володарство, -ва с. 1) Владычество. 2) Владѣніе.
Словник української мови Грінченка