володарство

ВОЛО́ДА́РСТВО, а, с., заст.

Територія або нерухоме майно, що є чиєю-небудь власністю.

В те ж літо місяця сніжного в шостий день став Кір префектом Преторії Всходу, й не було рівного йому й володарству його (І. Білик);

* Образно. Здійметься вона [Правда] вгору, прозорим повітрям полине, думка-то – з високості обдивитися своє володарство... (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. володарство — волода́рство іменник середнього роду територія іст.  Орфографічний словник української мови
2. володарство — -а, с., заст. Територія або нерухоме майно, що є чиєю-небудь власністю.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. володарство — тридев’я́те (тридеся́те) ца́рство (рідше королі́вство), нар.-поет. Дуже далека країна, земля. В тридев’ятім славнім царстві, де колись був цар Горох, а тепер на господарстві мудрий пан, вельможний Ох (Леся Українка); У тридев’ятому царстві...  Фразеологічний словник української мови
4. володарство — ВОЛОДА́РСТВО, а, с., заст. Територія або нерухоме майно, що є чиєю-небудь власністю.  Словник української мови в 11 томах
5. володарство — Володарство, -ва с. 1) Владычество. 2) Владѣніе.  Словник української мови Грінченка