володарний
ВОЛО́ДА́РНИЙ, а, е.
Прикм. до воло́да́р.
Українська поетка має володарну натуру (з наук.-попул. літ.);
// Належний володареві, володарям.
Кріпацькі спорудження оперезали володарний двір і Софійський собор (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)