володарка
ВОЛО́ДА́РКА, и, ж.
Жін. до воло́да́р.
Все на світі має свою протилежність .. Поряд з володарями повинні жити злидарі. А вона була і володаркою, і злидаркою водночас (П. Загребельний);
В 1636 році жителі Острога повстали проти володарки міста єзуїтки Ганни-Алоїзи Острозької (з наук.-попул. літ.);
* Образно. Колись була сильніша за Нептуна Британія – володарка морів (Л. Дмитерко).
Словник української мови (СУМ-20)