володарка
ВОЛО́ДА́РКА, и, ж.
Жін. до воло́да́р.
Все на світі має свою протилежність .. Поряд з володарями повинні жити злидарі. А вона була і володаркою, і злидаркою водночас (П. Загребельний);
В 1636 році жителі Острога повстали проти володарки міста єзуїтки Ганни-Алоїзи Острозької (з наук.-попул. літ.);
* Образно. Колись була сильніша за Нептуна Британія – володарка морів (Л. Дмитерко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- володарка — -и. Жін. до володар. Великий тлумачний словник сучасної мови
- Володарка — Воло́дарка іменник жіночого роду районний центр в Україні Волода́рка іменник жіночого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
- володарка — Воло́да́рка, -ки, -ці; -да́рки, -рок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- володарка — ВОЛО́ДАРКА, и, ж. Жін. до воло́дар. Колись була сильніша за Нептуна Британія — володарка морів (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 110); В 1636 році жителі Острога повстали проти володарки міста єзуїтки Ганни-Алоїзи Острозької (Визначні місця Укр., 1958, 486). Словник української мови в 11 томах