володарка

ВОЛО́ДА́РКА, и, ж.

Жін. до воло́да́р.

Все на світі має свою протилежність .. Поряд з володарями повинні жити злидарі. А вона була і володаркою, і злидаркою водночас (П. Загребельний);

В 1636 році жителі Острога повстали проти володарки міста єзуїтки Ганни-Алоїзи Острозької (з наук.-попул. літ.);

* Образно. Колись була сильніша за Нептуна Британія – володарка морів (Л. Дмитерко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. володарка — -и. Жін. до володар. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. Володарка — Воло́дарка іменник жіночого роду районний центр в Україні Волода́рка іменник жіночого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  3. володарка — Воло́да́рка, -ки, -ці; -да́рки, -рок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. володарка — ВОЛО́ДАРКА, и, ж. Жін. до воло́дар. Колись була сильніша за Нептуна Британія — володарка морів (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 110); В 1636 році жителі Острога повстали проти володарки міста єзуїтки Ганни-Алоїзи Острозької (Визначні місця Укр., 1958, 486). Словник української мови в 11 томах