володарка
ВОЛО́ДАРКА, и, ж. Жін. до воло́дар.
Колись була сильніша за Нептуна Британія — володарка морів (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 110);
В 1636 році жителі Острога повстали проти володарки міста єзуїтки Ганни-Алоїзи Острозької (Визначні місця Укр., 1958, 486).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- володарка — -и. Жін. до володар. Великий тлумачний словник сучасної мови
- володарка — ВОЛО́ДА́РКА, и, ж. Жін. до воло́да́р. Все на світі має свою протилежність .. Поряд з володарями повинні жити злидарі. А вона була і володаркою, і злидаркою водночас (П. Словник української мови у 20 томах
- Володарка — Воло́дарка іменник жіночого роду районний центр в Україні Волода́рка іменник жіночого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
- володарка — Воло́да́рка, -ки, -ці; -да́рки, -рок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)