1. Орфографічний словник української мови

Володарка

Воло́дарка

іменник жіночого роду

районний центр в Україні

Волода́рка

іменник жіночого роду

населений пункт в Україні

∗∗∗

воло́да́рка

іменник жіночого роду, істота

воло́дарка

іменник жіночого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. володарка — -и. Жін. до володар. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. володарка — ВОЛО́ДА́РКА, и, ж. Жін. до воло́да́р. Все на світі має свою протилежність .. Поряд з володарями повинні жити злидарі. А вона була і володаркою, і злидаркою водночас (П. Словник української мови у 20 томах
  3. володарка — Воло́да́рка, -ки, -ці; -да́рки, -рок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. володарка — ВОЛО́ДАРКА, и, ж. Жін. до воло́дар. Колись була сильніша за Нептуна Британія — володарка морів (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 110); В 1636 році жителі Острога повстали проти володарки міста єзуїтки Ганни-Алоїзи Острозької (Визначні місця Укр., 1958, 486). Словник української мови в 11 томах