володар

ВОЛО́ДА́Р, о́даря́, ч., кого, чого і без дод.

1. Той, кому належить яка-небудь власність, майно; власник чого-небудь; господар.

Використовуючи землю, селянин водночас дбає про неї, бо він свідомий, культурний, законний її володар... (Остап Вишня);

У крилатій фантазії він уявляв уже той щасливий день, коли стане володарем усього рухомого й нерухомого майна (А. Шиян);

[Поліна:] А коли ми з вами зіграємося, буде непереможна команда... Володар кубка (В. Собко);

* Образно. Поет любить слово. Але він – не слуга слова, він – його володар (М. Рильський).

2. Той, хто стоїть на чолі держави, краю і т. ін. (про короля, князя).

І виходить тепер, не ви послали мене сюди, але Бог. І Він зробив мене батьком фараоновим і паном усього дому його, і володарем усього краю єгипетського (Біблія. Пер. І. Огієнка);

Володар Червоної Русі, князь Данило Романович, .. допомогти їм [боярам] багато не міг (І. Франко);

Його [Тараса] години лічить жандармський корпус, породження страху володарів перед своїм народом (Василь Шевчук);

Ватажки германських племен, що завоювали Західну Римську імперію, стали королями, володарями великих королівств (з навч. літ.).

3. Той, хто має владу над ким-, чим-небудь, вільно розпоряджається кимсь або чимсь; велитель.

Як вихор кинулися чорти сповняти накази свого володаря (І. Франко).

4. перен. Той або те, що має великий вплив на кого-, що-небудь.

Осип Копанка був позакулісовий володар усього села .. Становий пристав був з ним запанібрата (В. Винниченко);

Всі спускалися тісними гвинтовими сходами, .. і Карл-Йозеф, цей пригнічений володар глядацьких симпатій, опинився між нею [Лілею] й Марленою (Ю. Андрухович).

◇ (1) Воло́да́р все́світу, уроч.:

а) людина, людська істота (на відміну від неживої природи або тварин).

Одне пташеня занепокоєно повело голівкою і жалісним, ну прямо дитячим оком поглянуло на людину, немов прохало: “Не роби мені, чоловіче, зла. Ти ж володар всесвіту, а я дрібна пташина” (М. Стельмах);

б) той, хто володіє світом.

– Воїни! Слава нашому падишахові! Слава намісникові Бога на землі! Слава володареві всесвіту! (В. Малик);

(2) Воло́да́р дум [і серде́ць] – особа, яка має великий вплив на сучасників, привертаючи до себе увагу своїми ідеями, діями і т. ін.

О Арсеньєв!.. Він бог цілого цього експресу, цілого цього світу. Володар дум і сердець. Він панує тут, як ніколи не панував там – у тій неймовірно казковій, відкритій ним країні, що зробила його ім'я девізом і прапором всіх мандрівників і всіх – ось таких – конкістадорів (І. Багряний);

Будь-який твір володаря дум простого народу – Тараса Шевченка – міг збудити людську душу, розбурхати почуття (А. Іщук).