володар

воло́дар

-одаря, ч., кого, чого і без додатка.

1》 Той, кому належить яка-небудь власність, майно; власник чого-небудь; господар.

2》 Той, хто стоїть на чолі держави, краю і т. ін. (про короля, князя).

|| Той, хто має владу над ким-, чим-небудь, вільно розпоряджається кимсь або чимсь; велитель.

|| перен. Той або те, що має великий вплив на кого-, що-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. володар — воло́да́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. володар — див. ВЛАДАР. Словник синонімів Караванського
  3. володар — ВОЛО́ДА́Р, о́даря́, ч., кого, чого і без дод. 1. Той, кому належить яка-небудь власність, майно; власник чого-небудь; господар. Використовуючи землю, селянин водночас дбає про неї, бо він свідомий, культурний, законний її володар... Словник української мови у 20 томах
  4. володар — див. керівник; хазяїн Словник синонімів Вусика
  5. володар — воло́дар все́світу, уроч. Людина, людська істота (на відміну від неживої природи або тварин). Одне пташеня занепокоєно повело голівкою і жалісним, ну прямо дитячим оком поглянуло на людину, немов прохало: “Не роби мені, чоловіче, зла. Фразеологічний словник української мови
  6. володар — ВЛА́СНИК (людина з правом приватного або суспільного володіння чимсь), ГОСПО́ДАР, ХАЗЯ́ЇН, ВОЛО́ДА́Р, ВОЛОДІ́ЛЬНИК рідше, ВОЛОДІ́ЛЕЦЬ рідше, ВЛАСТИ́ТЕЛЬ заст., ВЛАСТИ́ВЕЦЬ заст., ПОСІДА́Ч заст. Власник фабрики; Раб кинув виклик власнику і Богу (П. Словник синонімів української мови
  7. володар — Волода́р, -ря́, -ре́ві; -дарі́, -рі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. володар — ВОЛО́ДАР, о́даря, ч., кого, чого і без додатка.1.Той, кому належить яка-небудь власність, майно; власник чого-небудь; господар. Використовуючи землю, радянський селянин водночас дбає про неї, бо він свідомий, культурний, законний її володар… (Вишня... Словник української мови в 11 томах