володарка

ВОЛО́ДАРКА, и, ж. Жін. до воло́дар.

Колись була сильніша за Нептуна Британія — володарка морів (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 110);

В 1636 році жителі Острога повстали проти володарки міста єзуїтки Ганни-Алоїзи Острозької (Визначні місця Укр., 1958, 486).

Значення в інших словниках

1. володарка — -и. Жін. до володар.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. володарка — ВОЛО́ДА́РКА, и, ж. Жін. до воло́да́р. Все на світі має свою протилежність .. Поряд з володарями повинні жити злидарі. А вона була і володаркою, і злидаркою водночас (П.  Словник української мови у 20 томах
3. Володарка — Воло́дарка іменник жіночого роду районний центр в Україні Волода́рка іменник жіночого роду населений пункт в Україні  Орфографічний словник української мови
4. володарка — Воло́да́рка, -ки, -ці; -да́рки, -рок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)