волокуша
ВОЛОКУ́ША, і, ж.
1. Сільськогосподарське знаряддя для вирівнювання та легкого поверхневого розпушування грунту.
Поверхню ріллі можна вирівнювати також волокушею (Колг. енц., І, 1956, 83);
А там он уже трактори прийшли з волокушами, розрівнюють.. нагорнуті протягом дня вали, розтягують по полю вибраний з протитанкового рову грунт (Гончар, Людина.., 1960, 173).
2. Знаряддя для згортання й транспортування сіна та соломи до місць укладання їх у стоги або скирти.
Стьопа кіньми солому возив, полову волокушею тягав (Кучер, Дорога.., 1958, 24);
Солому стягували і скиртували тракторами з допомогою тросових волокуш (Наука.., 8, 1956, 29).
3. Густа сітка для ловлі риби на мілині.
Риба на великих ставах ловиться неводом, а на середніх — волокушами (Колг. Укр., 16.VIІІ 1939, 2).
Словник української мови (СУМ-11)