волонтер
ВОЛОНТЕ́Р, а, ч., заст. Той, хто став на військову службу за власним бажанням; доброволець.
Всупереч забороні короля по всій Франції формувались загони волонтерів, які поспішали на захист Парижа (Нова іст., 1956, 64).
Словник української мови (СУМ-11)