волоссячко
ВОЛО́ССЯЧКО, а, с. Зменш.-пестл. до воло́сся.
Забрала [Оксана] свою косу і волоссячко усе, завернула у хусточку і пригорнула до серця (Кв.-Осн., II, 1956, 454);
Олена відгорнула з-понад очей волоссячко, що набігло їй на чоло (Турч., Зорі.., 1950, 18).
Словник української мови (СУМ-11)