волоссячко
ВОЛО́ССЯЧКО, а, с.
Пестл. до воло́сся.
Забрала [Оксана] свою косу і волоссячко усе, завернула у хусточку і пригорнула до серця (Г. Квітка-Основ'яненко);
Олена відгорнула з-понад очей волоссячко, що набігло їй на чоло (А. Турчинська);
Був задоволений [Адам], прилизував чубчик – ріденьке волоссячко, таке, що геть просвічувалось (В. Близнець).
Словник української мови (СУМ-20)