волохи

ВО́ЛОХИ, ів, мн., розм. Волоски на тілі людини.

Так волохи… й повставали (Номис, 1864, № 8191).

ВОЛО́ХИ, ів, мн. (одн. воло́х, а, ч., воло́шка, и, ж.). Загальна назва середньовічного населення Придунайських князівств і Трансільванії, з якого в другій половині XIX ст. сформувалися румунська та молдавська нації.

Ой волохи, волохи, Вас осталося трохи (Шевч., І, 1951, 102);

Ярошенки присіли біля однієї волошки, що продавала горілку, сухарі, солонину (Мак., Вибр., 1956, 508).

Значення в інших словниках

1. волохи — I в`олохи-ів, мн. (одн. волох, -а, ч.; волошка, -и, ж.). Загальна назва середньовічного населення Придунайських князівств і Трансільванії, з якого в другій половині XIX ст. сформувалися румунська та молдавська нації. II вол`охи-ів, мн., розм. Волоски на тілі людини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. волохи — ВОЛО́ХИ, ів, мн. (одн. воло́х, а, ч.; воло́шка, и, ж.). Загальна назва середньовічного населення Придунайських князівств і Трансильванії, з якого в другій половині XIX ст. сформувалися румунська та молдавська нації.  Словник української мови у 20 томах
3. волохи — Румуни, молдавани  Словник застарілих та маловживаних слів