волюнтарист

ВОЛЮНТАРИ́СТ, а, ч. Послідовник волюнтаризму.

Значення в інших словниках

1. волюнтарист — волюнтари́ст іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. волюнтарист — -а, ч. Той, хто схильний до волюнтаризму, поводитися волюнтаристськи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. волюнтарист — ВОЛЮНТАРИ́СТ, а, ч. 1. Послідовник волюнтаризму (у 1, 2 знач.). В. Липинський вважав, що політичний лідер має бути волюнтаристом, пройнятися макіавеллівською “волею до влади”, а не покладатися на “історичні закони” (з наук. літ.);...  Словник української мови у 20 томах
4. волюнтарист — Волюнтари́ст, -та; -ри́сти, -тів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)