волюнтарист

ВОЛЮНТАРИ́СТ, а, ч. Послідовник волюнтаризму.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. волюнтарист — волюнтари́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. волюнтарист — -а, ч. Той, хто схильний до волюнтаризму, поводитися волюнтаристськи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. волюнтарист — ВОЛЮНТАРИ́СТ, а, ч. 1. Послідовник волюнтаризму (у 1, 2 знач.). В. Липинський вважав, що політичний лідер має бути волюнтаристом, пройнятися макіавеллівською “волею до влади”, а не покладатися на “історичні закони” (з наук. літ.);... Словник української мови у 20 томах
  4. волюнтарист — Волюнтари́ст, -та; -ри́сти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)