воринка

ВОРИ́НКА, и, ж. Зменш. до вори́на.

Шофер підходить до воринок і стає в тіні смереки (Кундзич, Пов. і опов., 1951, 25).

Значення в інших словниках

1. воринка — вори́нка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. воринка — -и, ж. Зменш. до ворина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. воринка — ВОРИ́НКА, и, ж. Зменш. до вори́на. Шофер підходить до воринок і стає в тіні смереки (О. Кундзич).  Словник української мови у 20 томах