воркітливо

ВОРКІТЛИ́ВО. Присл. до воркітли́вий.

Ніжно гладить [мати].. моє непокірне.. волосся, говорить воркітливо, немов пісню колискову співає (Збан., Єдина, 1959, 44).

Значення в інших словниках

1. воркітливо — воркітли́во прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. воркітливо — Присл. до воркітливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. воркітливо — ВОРКІТЛИ́ВО, рідко ВОРКОТЛИ́ВО. Присл. до воркітли́вий, воркотли́вий. Потяг воркітливо гуркотів колесами (В. Винниченко); Ніжно гладить [мати] .. волосся, говорить воркітливо, немов пісню колискову співає (Ю.  Словник української мови у 20 томах