воркітливо
ВОРКІТЛИ́ВО, рідко ВОРКОТЛИ́ВО.
Присл. до воркітли́вий, воркотли́вий.
Потяг воркітливо гуркотів колесами (В. Винниченко);
Ніжно гладить [мати] .. волосся, говорить воркітливо, немов пісню колискову співає (Ю. Збанацький);
Глибокі, завалисті сибірські сніги щодень присідали до землі, і воркотливо дзюрчали в ярах талі води (М. Сиротюк).
Словник української мови (СУМ-20)