1. Словник української мови у 20 томах

воркітливо

ВОРКІТЛИ́ВО, рідко ВОРКОТЛИ́ВО.

Присл. до воркітли́вий, воркотли́вий.

Потяг воркітливо гуркотів колесами (В. Винниченко);

Ніжно гладить [мати] .. волосся, говорить воркітливо, немов пісню колискову співає (Ю. Збанацький);

Глибокі, завалисті сибірські сніги щодень присідали до землі, і воркотливо дзюрчали в ярах талі води (М. Сиротюк).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. воркітливо — воркітли́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. воркітливо — Присл. до воркітливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. воркітливо — ВОРКІТЛИ́ВО. Присл. до воркітли́вий. Ніжно гладить [мати].. моє непокірне.. волосся, говорить воркітливо, немов пісню колискову співає (Збан., Єдина, 1959, 44). Словник української мови в 11 томах