ворушіння

ВОРУШІ́ННЯ, я, с 1. Дія за знач. воруши́ти і воруши́тися.

Сінозбиральні машини добирають і використовують так, щоб виключалось надмірне ворушіння, перекладання.. сіна (Орг. і технол. тракт. робіт, 1956, 246).

2. розм., рідко. Те саме, що метушня́ 1.

В домі почалось ворушіння та біганина (Н.-Лев., IV, 1956, 556).

Значення в інших словниках

1. ворушіння — воруші́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. ворушіння — Ворошение — agitation — Wenden — технол. операція, що полягає в перевертанні торфового фрезерного дріб’язку, що знаходиться в розстилі для прискорення його сушки. В. проводять причіпними торфовими ворушилками.  Гірничий енциклопедичний словник
3. ворушіння — -я, с. 1》 Дія за знач. ворушити і ворушитися. 2》 розм., рідко. Те саме, що метушня 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. ворушіння — ВОРУШІ́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. воруши́ти і воруши́тися. Сінозбиральні машини добирають і використовують так, щоб запобігти надмірному ворушінню, перекладанню сіна (з навч. літ.). 2. розм., рідко. Те саме, що метушня́...  Словник української мови у 20 томах
5. ворушіння — МЕТУШНЯ́ (поспішний, безладний рух; дріб'язкові справи, турботи; шум, пов'язаний з цією дією), МЕТУШІ́ННЯ, СУМ'Я́ТТЯ, БІ́ГАННЯ, БІГАНИ́НА розм., БІГОТНЯ́ розм., КРУТАНИ́НА розм., МОТАНИ́НА (МЕТАНИ́НА) розм., РЕ́ЙВАХ розм., РО́ЗРУХ розм., ВЕРЕМІ́Я розм.  Словник синонімів української мови
6. ворушіння — Воруші́ння і вору́шення, -ння  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)