воскуватий
ВОСКУВА́ТИЙ, а, е. Кольором схожий на віск.
Щоб хлібом заживиться, На панському лану за сніп щороку жав Пшеницю жовту він та жито воскувате (Рильський, Поеми, 1957, 233);
Воскуватого кольору мішки під очима [імператора] надавали йому старечого вигляду (Кочура, Зол. грамота, 1960, 258).
Словник української мови (СУМ-11)